Відродження
A downloadable game for Windows, macOS, Linux, and Android
Харків, УРСР. 1933р. Українське мистецтво досягає піку свого розквіту. Збудовано будинок "Слово" - омріяне місце, яке радо прийняло до себе найвідоміших українських митців і назавжди поєднало їх долі.
Здавалося, ось воно - безтурботне, щасливе життя, та все перекреслила одна травнева ніч. Трагічна випадковість чи початок планомірного знищення?
Як свобода слова, нескореність і прагнення волі загрожують ілюзорній картинці радянського комунізму?
Чи може ідейний зв'язок бути сильнішим за страх смерті?
Команда презентує Вам перший епізод.
Жанри: драма, трилер, повсякденність, елементи документалізму.
Download
Comments
Log in with itch.io to leave a comment.
Добрий вечір!
Дякуємо, що пройшли демо "Відродження". На даний момент проєкт тимчасово призупинено, але з кінця червня планується поновлення роботи.
Якщо у Вас виникне бажання вказати на граматичні помилки, було б чудово, якби Ви написали їх на пошту moonlightsnata@gmail.com
Щиро дякуємо! Вдалого вечора
Я дуже довго не могла підібрати слів, щоб правильно описати свої враження. Не певна, що підберу їх зараз, але спробую. Це новела про яку варто говорити, хоч це і боляче. Текст з ноги вривається тобі в душу. Те скільки разів я ловила себе на думці, що вкриваюся дрижаками від описаного - просто не злічити. Перші ж слова дійсно врізаються в серце і неймовірно потужно резонують у голові. Це гірка, але така потрібна історія. Вразило, як передана епоха, як показаний страх. Я пройшла гру на всі можливі вибори й мене пройняли всі сцени. Але особливо зачепила та, де Оля не забирає Павлика і Поліна з відчаю їй погрожує. Те, як це було описано, як був намальований спрайт Поліни... Я дійсно злякалася, я відчувала себе Ольгою. І таких моментів було багато. Сценарій дійсно змушує тебе опинитися на місці героїв, пережити ці події їхніми очима. Це потужно та страшно. Але дуже красиво. Мені також сподобалася плашка "митці запам'ятають це" та те, що наші дії впливають на революційний дух. Я вважаю, що це вкрай круті фічи для цієї гри. Насправді це та новела, котра змушує серйозно задуматися про наше минуле і цінувати теперішнє. Гадаю, що багатьох це підштовхне дізнатися про нашу історію більше. Особисто ж мене вона надихнула писати. Просто тому, що я живу у вільній та незалежній країні й маю таку можливість. Тому, що раніше наші митці це робили під страхом смерті й вибороли для мене це право. Дякую за таку історію.
Мальовка чуттєва та емоційна. Ці очі персонажів, вони дійсно живі. В них плещеться життя і воно таке різне. У Ганнусі блиск в очах ще радісний та не затуманений страхом, у Поліни він покритий розпачем та горем. Це дійсно вражає. Єдине, що Юрій доволі сильно з усієї цієї картини вибивається, але можливо це такий задум. У спрайт Олі я взагалі закохана. Вона така граційна і тендітна, з цими величезними оленячими очима, проте, така сильна та стійка. Фони також гарно пропрацьовані й саме від них немало залежить атмосфера новели. Сподобалося, як ви обіграли деякі деталі (та ж сапка й граблі, це витончено, я вважаю). Я вражена проробленою вами роботою, справді.
Музика теж неймовірна. Вона чудово доповнювала всі емоційні моменти новели. Те що Юля встигла написати й чуттєву музику, й сильний сценарій, а потім це все ще й закодити - це неймовірна праця. Проте вся команда авторок неймовірна! Ви дуже круті. Також, сподобалося використання звуків. Вони різко обривалися, але я впевнена, що ви це виправите. Якщо ще потрібен плач дитини, ви мене гукніть, я вам поплачу, ахаха)
Меню розкішне просто!
Це далеко не все. Просто знайте, що ваша робота вразила мене куди сильніше, ніж я здатна описати словами.
Дуже дякую за такий ігровий досвід! Буду з нетерпінням чекати на продовження!
Фух, вирішила перед сном пройти і вашу гру. Сильна робота. А судячи з того, що це лише демо...без сумніву, в подальшому очікується ще більше драмної драми. ох.
Хочеться в першу чергу виділити код та сценарій. Я би ніколи не подумала, що це перший досвід роботи з кодом. Так все органічно зроблено. А сценарій...він відчувається живим, наче за реальністю спостерігаєш...пусті життя людей, сповнених страху за свою безпеку, та вимушених на публіку показувати, наче все чудово. ох. я не можу...це настільки добре зроблено, що аж погано. ахахахах (в сенсі, що сумно стає, що такою була реальність, а вам вдалося це якісно передати). Текст до речі, доволі чистий. зрідка трапляються помилочки, але їх так мало, що то не критично (може ви вже їх всі відслідкували і виправили до цього часу, коли я пишу, хм). я навпаки здивувалася що ти і написати, і поредачити так якісно, і закодити встигла.
Також хочу виокремити звуки та музику. музичний супровід теж віддає постійно трагічними мотивами...натякаючи на жорстокість реальності. А звуки! Радію, що ти знайшла плач дитини! і це навіть не завуальований плач собаки, під дитячий. ахахахах.
\Також, це однозначно плюс, коли заходиш в гру, а там не грає музика на 100% та звуки. Файно що дефолтні налаштування зробили менше 50%.~~\
Візуалький стиль персонажів такий файненький. вони такі красиві всі, я не можу. А Оля! Така миленька дівчуля. *-*
О, іще я так наобирала виборів (радію що несвідомо змогла цього досягти), що після титрів вийшла на прихований фінал. спочатку перелякалася що то баг. а то в даному випадку виявилося фічею. оаоаоаоаоаоао.
Єдине що було неприємненько для очей. то надміру часте миготіння лампочки в головному меню. Можливо це і концептуально, і всім все ок. Та то особисто мені здалося що вартувало би трішки збільшити інтервал між миготінням.
Загалом, якось так. Дякую за такий ігровий досвід! Успіхів у продовженні роботи над грою. Чекатиму наступних частин історії. 🌸🦖
Команда щиро дякує за такий наповнений відгук!
Будемо старатися лише підвищувати планку з наступними оновленнями)